Пам'ятки історії та культурні об'єкти Сахновщинської громади: про прибудову до церковно-парафіяльної школи початку ХХ століття у селі Великі Бучки
Продовжуємо поширювати матеріали про пам'ятки історії та культурні об'єкти Сахновщинської громади Харківської області в рамках обласної інформаційної кампанії з популяризації історико-культурної спадщини громад Харківської області від Харківщина туристична.
На черзі розповідь про пам'ятку містобудування та архітектури місцевого значення - прибудову до церковно-парафіяльної школи початку ХХ століття у селі Великі Бучки.
Як вже повідомлялося раніше у наших попередніх дописах, село Великі Бучки було центром Великобучківської волості Полтавської губернії. З 1903 року (за іншими даними з 1905 року) в селі почав функціонувати, мабуть, перший заклад освіти - церковно-парафіяльна школа. Це початкова школа при церковній парафії. Навчання у таких школах здійснювали священики, диякони і дячки, а також вчителі і вчительки, які закінчили переважно церковно-учительські школи та єпархіальні училища.
Школу у Великих Бучках збудували спільнокоштом: кошти на її будівництво виділили єпархія, органи місцевого самоврядування та приватні особи. Школу звели з місцевого матеріалу - червоної цегли, яку випалювали на цегельному заводі у цьому ж селі, та з цегли заводу сусіднього села Багатої Чернещини.
У школі займалося до 100 дітей, працювало 8 учителів. До освітнього процесу були залучені священнослужителі місцевої Вознесенської церкви. Спочатку навчались тільки діти купців, великих землевласників, з часом соціальні рамки стерлися, бо всі діти, незалежно від їхнього майнового походження, потребували освіти. Кількісне зростання учнів потребувало більш просторого приміщення, тому постала потреба у розширенні закладу. У 1912 році до школи було зведено прибудову.
Зі встановленням більшовицької влади школа втратила статус духовного навчального закладу, але все ж залишилилася у статусі закладу освіти. Напередодні Другої світової війни це вже школа, що надавала неповну середню освіту близько 300 дітям. З 1967 року у ній працювало 18 вчителів. Свою офіційну історію навчального закладу школа завершила у 1982 році. Тоді у селі збудували нове шкільне приміщення, а стара школа перетворилася на складське приміщення. Час, відсутній належний догляд спричинили непоправні втрати - основна будівля зруйнувалася у 1990-х роках, збереглася лише прибудова 1912 року.
Нині тут розмістився заклад культури - Великобучківська сільська біблотека-філія, що продовжує освітньо-культурні традиції цього краю. Перша бібліотека у Великих Бучках з'явилася у 1901 році, це була земська безкоштовна бібліотека - надзвичайно величезна рідкість для тих часів. Це, скоріш за все, один із найдавніших, а може і найстаріший бібліотечний заклад, розташований на території нинішньої Сахновщинської громади. Збереглося ім'я одного із перших завідувачів бібліотеки - Яків Трофимович Коваленко. Сьогодні бібліотечна професія все ж асоціюється з жінками, а ще сто років тому у праві на здобуття освіти існували гендерні обмеження. Хоча можна побачити й жіночі імена у переліку завідувачів того часу. Станом на 1916 рік, якщо уважно роздивитеся прикріплений фрагмент документу, не такий вже й великий перелік земських бібліотек у Костянтиноградському повіті Полтавської губернії. Ще один важливий момент. Це фрагмент писемного джерела за 1916 рік, відтак бібліотека уже 15 років як функціонувала і до того ж за цей час не з'явилося жодного (!) такого закладу на території нинішньої громади.
Знаймо свою історію!
*Джерело - "Пам'ятна книжка Полтавської губернії на 1916 рік", дані про Костянтиноградський повіт
*Ілюстрація "Великобучківські обереги пам'яті" - Олег Яриніч
*Фото з архіву Комунального закладу "Сахновщинська централізована клубна система"
#ЦікавинкиВідХарківськихЕкскурсоводів
