Особливості простою на підприємстві чи в установі у зв’язку з воєнним станом
Інформує завідувач сектору «Сахновщинське БПД» Людмила КЛІМОВА.
Одним з найпоширеніших питань, з якими останнім часом звертаються громадяни до Сахновщинського бюро правової допомоги, є питання щодо особливостей простою на підприємстві чи в установі у зв’язку з воєнним станом. Клієнтів бюро правової допомоги цікавить питання: «Як має оплачуватись період перебування працівника у простої? Чи можуть зобов’язати працівника виходити на роботу та виконувати покладені на нього обов’язки, незважаючи на оголошений простій?»
З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, який Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
В період дії режиму воєнного стану можливе запровадження простою для працівників.
Насамперед слід зазначити, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю (КЗпП) України простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Зверніть увагу! Це винятковий випадок у процесі діяльності установи або підприємства.
Основними підставами для оголошення про запровадження простою через непереборні обставини, як-от оголошений воєнний стан, є:
– розташування установи на тимчасово окупованій території;
– розташування в зоні, де відбуваються бойові дії;
– загроза життю працівників;
– відсутність можливості працівнику продовжувати виконання роботи дистанційно;
– якщо установа зруйнована повністю або частково.
Важливо! Законодавством не встановлено конкретних вимог чи умов, які можуть заборонити роботодавцю чи обмежити його в ухваленні рішення про запровадження простою в умовах воєнного стану.
Отже, тільки роботодавець приймає рішення: оголошувати простій в умовах воєнного стану чи ні.
Щодо оплати простою. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Це означає, що під час оголошеного простою не з вини працівника керівник не може виплачувати працівнику менш ніж ? тарифної ставки. Це визначено статтею 113 КЗпП України.
Зверніть увагу, що при цьому доплата до рівня мінімальної зарплати при простої не здійснюється (роз’яснення Міністерства соціальної політики України щодо деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).
Слід зауважити, що відповідно до статті 98 КЗпП України, статті 8, 13 Закону України «Про оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету», здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.
Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Водночас закон не забороняє виплачувати більше, ніж дві третини тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Зокрема, більший розмір може встановлюватися галузевими нормативними документами та колективними договорами.
Наприклад, відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021–2025 роки, що зареєстрована Міністерством економіки України 18 червня 2021 року за № 12 (доступна за посиланням https://pon.org.ua/ugoda/8821-galuzeva-ugoda-mzh-mnsterstvom-osvti-nauki-ukrayini-profsplkami-pracvnikv-osvti-nauki-ukrayini-ta-vseukrayinskim-obyednannyam-organzacy-robotodavcv-u-galuz-vischoyi-osvti-na-2021-2025-roki.html), сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних і тих, які працюють за сумісництвом, не з їхньої вини, в розмірі середньої заробітної плати.
Щодо виходу на роботу під час простою, то під час простою працівник не виконує трудові обов’язки, визначені трудовим договором. При цьому місце перебування працівника під час цілоденного простою законодавством не визначено, тому визначається безпосередньо роботодавцем шляхом видання розпорядчого документа (наказу або розпорядження).
Якщо роботодавець визначив, що під час простою працівники мають бути на робочому місці, то працівники перебувають на робочому місці відповідно до встановленого режиму роботи, але при цьому не виконують свої посадові обов’язки.
А от якщо працівник продовжує виконувати свої трудові обов’язки, в тому числі і за межами адміністративної будівлі роботодавця, – це є роботою (дистанційною або надомною) та підлягає оплаті відповідно до встановлених умов оплати праці. Отже, в такому випадку не йдеться про простій.
Принагідно повідомляємо, що безоплатна первинна правова допомога, яку надають центр (бюро) правової допомоги, включає такі види послуг: надання інформації; надання консультацій і роз’яснень з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпечені доступу особи до вторинної правової допомоги (складення процесуальних документів та представництво у суді для категорій осіб відповідно до статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу») та медіації.
Додатково роз’яснюємо, що медіація – це позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів.
У разі необхідності отримання додаткових роз’яснень з цього питання чи інших правових питань ви можете звернутись до сектору «Сахновщинське бюро правової допомоги» відділу з питань надання безоплатної правової допомоги Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: вул. Тарасів Шлях, 69, смт Сахновщина, Харківська область, тел. (05762) 3-11-04 або за номером гарячої лінії: 0-800-213-103 (дзвінки безкоштовні).
Завідувач сектору «Сахновщинське БПД» Людмила Клімова