Аполлонівка
Аполлонівка – квітуче й охайне село, з пишними клумбами, обкошеними узбіччями, облаштованим дитячим майданчиком, доглянутим меморіалом. Коли приїжджаєш сюди, одразу відчутно, що, окрім відповідальної роботи старостату, присутня також підтримка сільгоспвиробника, адже без неї - нікуди в цей складний перехідний період, коли громада створюється з нуля, коли величезні кошти з бюджету витрачаються на формальні питання: реєстрацію та перереєстрацію об’єктів, установ, закладів громади тощо.
Наш край – сільськогосподарський. Тому фермер для нас – це і наповнювач бюджету, і створювач робочих місць, й дуже часто – меценат та благодійник.
Сьогодні поговоримо з людиною, яка вже багато років допомагає Аполлонівці і Сахновщинському краю в цілому – Олександром Леонідовичем Грузіновим.
- Доброго дня! Скажіть, будь ласка, скільки робочих місць дає громаді Ваше фермерське господарство? Яку саме допомогу надаєте старостату і скільки коштів на це витрачаєте?
Доброго дня! Наше господарство надає 17 робочих місць. Хочу одразу зауважити, що допомагає старостату не лише моє господарство, а й інші фермери, зокрема Микола Бакуменко та Олександр Рудай. Надаємо необхідні матеріали для обкошування узбіч, впорядковуємо безхазяйні садиби, взимку чистимо дороги. Облаштування клумб у центрі села – це теж спонсорська допомога. Цьогоріч Аполлонівці виповнюється 150 років – будемо допомагати.
- Як вважаєте, чому не всі сільгоспвиробники Сахновщини слідують прикладу аполлонівських фермерів? Як їх мотивувати?
У нас ця робота ведеться не перше десятиліття. Це край, де ми народилися, виросли, де ми працюємо і заробляємо, де живуть наші діти, ми маємо підтримувати його. Має бути хоча б одна ініціативна людина, яка буде організовувати фермерів на цю роботу, не обов’язково з числа сільгоспвиробників, можливо, староста, чи просто небайдужий житель.
- Чим громада може допомогти нашим сільгоспвиробникам?
Якщо брати громаду в цілому: і владу, і населення, то особисто мені хотілося б більше розуміння. Хочеться бачити, що все, зроблене нами, - не даремно, і люди цінують це. Доречним тут буде вислів: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять».
- Зараз чимало людей під виглядом одноосібників обробляють десятки гектарів землі, ухиляючись від чесної сплати податків. Ваша думка, як із цим боротися?
Вихід досить простий і складний одночасно – привести до ладу законодавчу базу. Це біль не лише нашої територіальної громади, старостату. Питання має вирішуватися на всеукраїнському, законодавчому рівні. Напевно, має сенс через депутатів нашого виборчого округа достукуватися до Верховної Ради України.
- Ваші рекомендації фермерам щодо сівозміни, адже відомо, що зараз далеко не всі її дотримуються.
Дуже просто: питання не в тому, яка послідовність культур, питання в якості землі. Всі ми намагаємося заробити, отримати матеріальні блага. Але виснажувати землю - це не правильно. Для чого була потрібна сівозміна? Для боротьби з бур’янами та для запобігання виснаженню землі. Наше господарство, наприклад, регулярно проводить аналіз ґрунтів, щоб тримати їх у належному стані. Зараз є безліч дієвих засобів як для живлення землі, так і для боротьби з бур’янами. Саме боротьбі з карантинними рослинами, зокрема з амброзією, я б зараз приділив особливу увагу. Потрібно вести роз’яснювальну роботу, залучати екологів й карати тих, хто розводить шкідника на своїх полях.
- Яким бачите розвиток громади в цілому? Якою, на Вашу думку, вона буде через 5 років?
Хочу висловити свою думку не як керівник фермерського господарства, а як житель нашого краю. Громада молода. Перспективи, на мою думку, є, бо наш край багатий землею. На сьогодні вважаю за необхідне активніше передавати у власність місцевим мешканцям, особливо молодим сім’ям, земельні наділи по 2 гектари. Це дасть поштовх до розвитку місцевої економіки та зупинить міграцію місцевого населення. Людина буде, в гарному сенсі цього слова, прив’язаною до свої землі, відповідальною за неї, зароблені гроші будуть витрачатися тут, у громаді. Також мають бути збережені сіножаті й пасовища, щоб люди могли тримати худобу й отримувати прибуток.
Хотілося б сподіватися, що місцева влада працюватиме не від виборів до виборів, а серйозно й надовго, ефективно розвиваючи нашу громаду.
Дякуємо Олександру Леонідовичу за бесіду!
Це дуже правильно і справедливо, коли фермери вкладають кошти й сили в розвиток краю, землі якого приносять прибуток. Нехай співпраця аполлонівських фермерів і місцевої влади буде прикладом для наслідування сільгоспвиробникам громади всіх форм власності!
